Моріса Метерлінка ще за життя називали «бельгійським Шекспіром». Він став теоретиком і практиком нового театру. Найзнаменитіша п’єса Метерлінка — філософська драма-казка «Синій птах», алегоричний і символічний твір про сенс буття і всемогутність людини.

Фламандець за походженням Моріс Полідор Марі Бернар Метерлінк народився в 1862 році у Генті (Бельгія) у заможній родині нотаря.Освіту здобув у єзуїтській школі, потім вивчав право в Гентському університеті. За час навчання юний Метерлінк написав декілька віршів та оповідань, проте його батько наполіг на тому, щоб син зайнявся юридичною кар’єрою.Метерлінк у 1885 році закінчив юридичний факультет та отримав право займатися адвокатською практикою. Адвокатом Метерлінк працював недовго, він остаточно залишив практику та присвятив життя творчості.У 1888 році вийшов друком виданий за рахунок сім’ї автора поетичний збірник «Оранжереї», а рік по тому з’явилася драма «Принцеса Мален» — перша п’єса Метерлінка, що принесла йому успіх і привернула схвальну увагу відомого французького письменника та літературного критика Октава Мірбо. Той писав про молодого драматурга: «Він створив найгеніальніший твір нашого часу». Такий захоплений відгук привернув увагу читацьких і театральних кіл до Метерлінка. У 1889 році вийшла збірка віршів «Теплиці», що вразила читачів своєю незвичністю, коли автор як основний мотив уводив непізнане, при цьому дивовижно поєднуючи різні образи. За цією збіркою поезій з’явилося ще дві.Метерлінк вважав, що за дійсністю, у якій живе людина, криється інший, справжній, непізнаний світ. Цим світом керує хтось невидимий, і про його наміри ніхто не знає. Людина є безсилою перед невідомим, але може його передчувати. Тому мистецтво має відтворювати справжнє життя, яке проходить поза діями та вчинками, і головне в ньому — прислухатися до передчуття. Метерлінк наполягав на принциповому значенні мовчання, стверджуючи: «справжнє життя — в мовчанні»; «якщо нам справді належить щось сказати, ми найкраще скажемо мовчанням».Гентський університет — один із перших університетів Європи і один із трьох найбільших у Бельгії. «Наважся думати» — гасло Гентського університету.Сім'я Метерлінка була франкомовна, тому він написав велику частину своїх творів французькою мовою.Сучасники одразу сприйняли Метерлінка як символіста: його концепція дійсності на той час була містичною. Метерлінк відстоював поетичне, сповнене фантазії, загадковості, таємничої краси мистецтво всупереч автоматичному копіюванню сірої буденності, спрощеному й надто раціональному тлумаченню життя.

Символ — (грец. Symbolon — умовний знак, натяк) — предметний або словесний знак, що опосередковано виражає суть певного явища. Символ характеризується узагальненістю, багатозначністю, таємним змістом, тому може витлумачуватися по-різному.

Збірка віршів «Теплиці» за ідейно-естетичним змістом дуже близька до ранніх драм Ме- терлінка. Рання драматургія Метерлінка базувалася на естетичній теорії, яку він виклав у есе «Трагічне щоденного життя» з книги «Скарби смиренних» (1896). У цьому філософському творі письменник сформулював основні принципи символістської «нової драми», а також дав назву своєму театру — «театр статичний» або «театр мовчання». Його ще називають «театром смерті».

З 1896 року Метерлінк жив у Франції, переважно в Парижі. Тут він зблизився із символістами, вплив яких відчутно позначився на його творчості.У Парижі Метерлінк зустрів актрису Жор- жетту Леблан, яка в усьому допомагала йому, була музою, помічницею, секретарем і редактором. Вона впливала на всі його твори, написані за два десятиліття. У драмах Метерлінка з’явилися нові герої, особливо жіночі, які відмовляються коритися долі. Леблан грала цих героїв на сцені.Від 90-х років драматург піддає сумніву власну концепцію символістського театру й відмовляється бачити в людині пасивне знаряддя в руках сліпого фатуму. Його герої стають активними, творчими, здатними боротися за своє щастя і щастя інших. У творчості Метерлінка відбувся перехід від так званого «театру смерті» до «театру надії».Новий етап творчості Метерлінка відкриває п’єса «Монна Ванна» (1902), де провідною стала тема самовідданої боротьби людини зі злими силами долі, які вона перемагає. У цій драмі втілилася філософська концепція, що її письменник виклав у книзі «Таємний храм» (1902), — прагнення подолати містику й песимізм, оспівати життєву активність, жадобу пізнання. Тепер йому здається безплідним страх перед сліпою долею, яка найчастіше виступає в ролі смерті. А в центрі уваги драматурга має бути ставлення людини не до вічності, долі, смерті, а до інших людей, до суспільства.Новий погляд на людину поступово визрівав у «любовних драмах» Метерлінка («Пелеас і Мелісанда», «Алладіна і Паломід», «Аглавена і Селізетта», «Аріана і Синя Борода»), де всемогутня доля набуває форми всепоглинаючого почуття кохання. Драматург зосередився на проблемах життя, смерті, кохання, відкидаючи обставини історичного й соціального плану. Яскрава особливість цих драм — звернення автора до казкових сюжетів братів Грімм і Шарля Перро.Моріс Метерлінк, автор символістських творів, не був похмурим і песимістичним філософом, він умів радіти життю, був дуже приємною людиною. Зокрема, Метерлінк завжди був захопленим шанувальником хороших автомобілів та керував ними як професійний гонщик.

Література і культура

Драматурга вважають одним із засновників театру абсурду, його твори справили особливий вплив на п’єси Семюела Беккета. Опера Дебюссі «Пелеас і Мелісанда» входить до репертуару багатьох оперних театрів світу.У 1911 році митцю присудили Нобелівську премію з літератури «за багатогранну літературну діяльність, особливо за драматичні твори, відзначені багатством уяви і поетичною фантазією». Через хворобу Метерлінк не зміг взяти участь у святковій церемонії, і його нагороду отримав бельгійський посол у Швеції.Незабаром Метерлінку запропонували стати членом Французької академії, але драматург відхилив цю пропозицію, оскільки заради цього він повинен був відмовитися від бельгійського громадянства.Крім Нобелівської премії, Метерлінк отримав почесний докторський ступінь університету Глазго, бельгійський Великий хрест ордена Леопольда (1920) і португальський орден Меча св. Якова (1939). У 1932 році король Бельгії подарував драматургу титул графа. А в 1948 році Французька академія нагородила його медаллю за французьку мову.У 2008 році до сторіччя від дня виходу п’єси «Синій птах» у Бельгії було випущено іменну монету.Костянтин Станіславський, готуючи постановку «Синього птаха», відвідав Метерлінка. Він згадував: «Не можу забути ночей, проведених там. Я прислуховувався до таємничих шурхотів сплячого монастиря, до трісків, зойків, вересків, до дзвону старовинного годинника на вежі, до кроків сторожа. Цей містичний настрій пов'язувався із самим Метерлінком».

Аналіз пєси- казки "Синій птах"

https://docs.google.com/document/d/1A3hapHbPM-_UXAVitSShDVfcP904b2G7uO9gLzsKkGk/edit?usp=sharing

                                                             ОБГОВОРЕННЯ

1. Поміркуйте, чи можна п’єсу-казку «Синій птах» назвати ліричною феєрією про вищі цінності людського буття.

2. Розкрийте символічний сенс сюжету пошуків Синього птаха та символістські картини світу у творі.

3. Обґрунтуйте, чому образи Тільтіля та Мітіль вважають символом людства, що робить перші кроки в осягненні сенсу й гармонії буття.

4. Розкрийте багатозначність образу Синього птаха.

5. Проаналізуйте останню картину п’єси. Поясніть, у чому причина непорозуміння між Тільтілем і Мітіль та їхніми батьками.

6. Поміркуйте, чому дітям усе здається кращим у їхньому домі, ніж раніше.

7. Розгляньте, як змінився птах Тільтіля. Чим це можна пояснити? Проаналізуйте, чому горлиця тікає.

8. Розкрийте композиційну роль звернення Тільтіля до глядачів наприкінці твору.

9. Зверніть увагу на структуру п’єси та перелік дійових осіб. Чи помітили ви щось незвичайне з погляду традиційної драми?

10. Дайте визначення феєрії. Поміркуйте, що спонукало автора до неї звернутися.

11. Проаналізуйте засоби створення ефекту магічності в тексті п’єси. Зверніть увагу на вибір героїв, костюми, декорації, світло, звукові ефекти, кольорову гаму вистави, інші прийоми організації видовища.

Екранізація. Моріс Метерлінк. «Синій птах»

Домашнє завдання. Опрацювати матеріал,вміти аналізувати п'єсу-казку "Синій птах",підготуватись до тестових завдань.