«Гронування» (Кластер, Веббінг, Ментальна карта, Семантична карта)  
Стратегія навчання, яка спонукає учнів вільно думати й відкрито висловлюватися на певну тему, спрямована на стимулювання мислення про зв’язки між окремими поняттями.

Алгоритм роботи. Для роботи вибирається опорне слово, поняття, словосполучення. Відповідно до нього підбираються слова за певними зв’язками.
Дана стратегія застосовується на етапі актуалізації знань, перевірки домашнього завдання, подачі нового матеріалу, закріпленні; уроках перевірки і контролю знань.
За завданням учителя грона бажано будувати асоціативні (Асоціативний кущ) та інформативні, одно- та багаторівневі. Кожний із видів такого грона має свої завдання й особливості, й використовуватися має на відповідному етапі уроку.

Асоціативне гроно –  базується на пошукові асоціацій, що виникають в учнів. Асоціативні грона не коментуються й не оцінюються. Робота над ними допомагає акумулювати думки й міркування школярів навколо понять, що розглядаються на уроках.

Інформативне гроно застосовується для перевірки знань учнів, тобто на етапі перевірки домашнього завдання, рівня засвоєння знань; на уроках виявлення рівня компетентності учнів за темою. В інформативне гроно вводяться слова, які легко пояснюються автором роботи на рівні зв’язку з темою (опорним словом, словосполученням). Інформативне гроно дозволяється піддавати сумніву (з боку вчителя) й відповідно до захисту ( з боку учня-автора). Воно оцінюється як окремий вид діяльності на уроці.

Особливість однорівневого грона полягає в тому, що всі зв’язки в його побудові відбуваються на одному рівні, тобто від одного відправного слова.
У багаторівневому гроні кожне слово наступного рівня стає опорним щодо підбору інформації. Багаторівневе гроно представляє собою розгорнену опору за темою, в основі якої лежить принцип гіперзв’язків.

Кластер-біографія А.Чехова