Тема. Мольєр.«Міщанин-шляхтич». Тематика і проблематика твору, його загальнолюдське значення Мольєр — французький драматург і актор XVII ст. Уже за життя він став письменником загальноєвропейського значення і зажив неабиякої слави. Комедії драматурга розігрували у переповнених залах, а його акторська гра викликала бурхливе захоплення глядачів. Одним із найпалкіших прихильників його таланту був король Франції Людовік XIV, який не пропускав жодної прем’єри комедій Мольєра, часто навіть брав участь у балетних сценах п’єс. Король певною мірою захищав талановитого драматурга від заздрісників та ображених, а на піку слави Мольєра винагородив його театр назвою «Трупа короля в Пале-Роялі». Про неабияку прихильність монарха до придворного комедіографа свідчить і той факт, що Людовік XIV став хрещеним батьком первістка Мольєра. Найкращим твором Мольєра король вважав комедію «Міщанин-шляхтич». З історією створення цієї комедії та її сюжетом ми продовжимо знайомитися сьогодні на уроці. 1.Історія написання комедії У листопаді 1669 року Париж відвідали посли султана Османської імперії (Оттоманської Порти) Мехмеда IV. Бажаючи справити враження на турків, Людовік XIV прийняв їх у всій своїй величі. Але блиск діамантів, золота і срібла та розкішні тканини в оздобленні зали й одягу королівського почту залишили османську делегацію байдужою. А згодом з’ясувалося, що ті турки взагалі не були дипломатичними представниками турецького султана. Людовік замовляє Мольєру і Люллі «смішний турецький балет», у якому було б висміяно турецьку делегацію, для чого призначив драматургові консультанта, шевальє д’Арвьє, який нещодавно повернувся з Туреччини і був знайомий із мовою, звичаями та традиціями османів. На додаток до «Турецької церемонії» за 10 днів репетицій було створено імпровізовану виставу «Міщанин-шляхтич», прем’єра якої відбулася для короля і королівського почту 14 жовтня 1670 року в замку Шамбор (у декораціях Карло Вігарані від спектаклю «Пан де Пурсоньяк» із танцями П’єра Боша). Через місяць п’єсу перенесли на постійну сцену Мольєра, до театру Пале-Рояль. Перша вистава у Парижі відбулася 28 листопада 1670 року. За життя автора цю було зіграно п’єсу 42 рази. Комедія Мольєра «Міщанин-шляхтич» могла мати й автобіографічні мотиви: Жан Батіст, як старша дитина в родині, закономірно мав успадкувати батьківську справу, але батько прагнув, аби його діти здобули ще й дворянський титул. А його можна було отримати, ставши суддею, посада якого надавала право так званого «дворянства мантії». Саме через ці міркування Жан Поклен зробив усе, аби його первісток здобув найліпшу освіту. Син же зовсім не підтримав його в цих добрих намірах. 2. Евристична бесіда, виконання завдань пошуково-дослідницького характеру - Які риси характеру найяскравіше виявляє Журден, який вважає себе талановитим та впевнений, що будь-які науки і вміння дуже легко може опанувати будь-хто, варто лише подивитися, як це робиться? Згадайте такий фрагмент п’єси: У ч и т е л ь т а н ц і в. Дозвольте вашу руку. П а н Ж у р д е н. Навіщо? Ви зробіть самі, а я запам’ятаю.
3.Завдання творчо-аналітичного характеру (зошит)
| |||||||||||||||||||
| Переглядів: 2603 | | |||||||||||||||||||
| Всього коментарів: 0 | |